Кіста жовтого тіла - симптоми та лікування

Кіста жовтого тіла, або лютеїнова кіста - це новоутворення яєчника, яке з'являється після овуляції в результаті неправильного формування жовтого тіла.

Кіста жовтого тіла, або лютеїнова кіста

Відповідно до міжнародної класифікації хвороб, кіста жовтого тіла належить до функціональних новоутворень доброякісного характеру. Доброякісні пухлини яєчників розвиваються на фоні гормональних дисфункцій та посідають друге місце серед пухлинних утворень жіночої статевої системи. Кіста жовтого тіла не несе загрози здоров'ю жінки, але при безконтрольному перебігу підвищуються ризики розвитку ускладнень.

Жовте тіло - це тимчасова залоза внутрішньої секреції, що утворюється після виходу яйцеклітини, що дозріла, з фолікула. Головна функція цієї залози – вироблення “гормону вагітності” – прогестерону. Утворення "жовтого тіла" в яєчнику відбувається під впливом лютеїнізуючого гормону гіпофіза, і під дією певних факторів на даному етапі може початися формування кісти жовтого тіла.

Жовте тіло

Усередині кісти накопичується рідина, і кіста починає рости у розмірах, досягаючи від 6 до 8 см у діаметрі. При швидкому зростанні і сильному розтягуванні стінок новоутворення може статися розрив судин з подальшим крововиливом.

Кіста жовтого тіла виникає на тлі вагітності або за її відсутності. Найчастіше новоутворення виникає у одному з яєчників і має одну порожнину, заповнену патологічним вмістом. Як правило, кіста жовтого тіла розсмоктується самостійно протягом двох-трьох менструальних циклів або після першого триместру вагітності.

Причини розвитку кісти жовтого тіла

На сьогоднішній день медикам не вдається виявити точну причину патології.

Привести до розвитку захворювання можуть різні фактори, такі як стрес, фізичні та психічні навантаження, гінекологічні захворювання та інші.

Наприклад, на формування кістозної освіти впливають порушення роботи гормональної системи, запальні процеси, поганий кровообіг та застій лімфи в органах малого тазу.

До інших етіологічних факторів відносяться:

  • штучне переривання вагітності;
  • штучна стимуляція пологів при переношуванні вагітності (після 41 тижня);
  • пологи за допомогою кесаревого розтину;
  • тривалий прийом комбінованих оральних контрацептивів (протягом п'яти та більше років), що пригнічують овуляцію та перешкоджають небажаній вагітності;
  • зловживання препаратами для екстреної контрацепції (більше трьох-п'яти разів протягом одного менструального циклу);
  • стимуляція гормональними препаратами перед проведенням ЕКЗ;
  • хронічні захворювання сечостатевих органів (сальпінгіт, уретрит, цервіцит);

Сальпінгіт

  • інфекційні процеси органів сечостатевої системи;
  • недостатня маса тіла;
  • різке схуднення;
  • прийом алкогольних напоїв та куріння.

На гормональну систему жінки та стан її репродуктивної системи особливий вплив мають різні психоемоційні навантаження, часті стресові ситуації, з якими вона зустрічається щодня на роботі, у транспорті або в магазині. Негативний вплив на роботу жіночої статевої системи мають недосипання, нераціональне харчування, фізична перевтома.

Психологічні навантаження та потрясіння призводять до порушень роботи відділів головного мозку, які відповідають за функціонування ендокринної системи.

Симптоми кісти жовтого тіла

Клінічні ознаки кісти жовтого тіла проявляються маловираженими симптомами, куди жінки рідко звертають увагу. У більшості випадків функціональні кісти в період формування та розвитку ніяк себе не проявляють, а за кілька місяців повністю розсмоктуються самостійно.

Діагностування лютеїнової кісти під час вагітності не несе небезпеки для плода та матері. Жовте тіло, що утворилося, запобігає гормональній недостатності і мимовільному викидня. Новоутворення формується на початку вагітності і приблизно до 20-22 тижнів починає свій зворотний розвиток. До цього часу вироблення гормонів і підтримання вагітності відбувається вже за рахунок плаценти, що сформувалася.

Деяких пацієнток (поза вагітністю та при її настанні) турбують легкі болі в нижній частині живота та в області тазу з боку ураженого яєчника. Відзначаються неприємні відчуття, почуття тяжкості та розпирання. Новоутворення може виявлятися як порушення менструального циклу (затримка або тривалі менструації яскраво-червоного кольору).

Рідше виникають міжменструальні кров'яні виділення, розлади дефекації та почастішання процесу сечовипускання. Іноді жінку турбують нудота та блювання.

Кіста жовтого тіла не схилу до переродження в злоякісний процес, але при ускладненому перебігу можуть виникати негативні наслідки у вигляді порушення цілісності тканин яєчника, перекруту ніжки кісти або крововиливу в яєчник.

Патогенез кісти жовтого тіла

Новоутворення жовтого тіла формується всередині одного або обох яєчників як порожнини, заповненої рідиною. Для того, щоб розібратися з механізмом розвитку захворювання важливо розуміти не тільки будову яєчників, а й функції, що виконуються ними.

Під час антенатального періоду (внутрішньоутробного розвитку плода) у парних статевих залозах (яєчниках) дівчаток відбувається дозрівання фолікулів, кількість яких на момент народження досягає кількох мільйонів. Але більшість фолікулів гине у розвитку на різних стадіях, і лише невелика частина проходить всі стадії дозрівання і бере участь у овуляції. На період статевого дозрівання залишається приблизно 300 000 фолікулів. Усередині фолікула міститься яйцеклітина, яка оточена епітеліальними клітинами та сполучною тканиною.

Зрілий фолікул

Протягом менструального циклу у яєчниках відбуваються зміни, які розділили на три основні фази. Основний вплив на регуляцію менструального циклу надають фолікулостимулюючий, лютеїнізуючий та лютеотропний гормони. Під їх впливом протікають три фази:

  • Менструальна (фолікулярна) фаза - характеризується розвитком фолікулів, з яких формується домінантний фолікул, що збільшується у розмірах.
  • Проліферативна (овуляторна) фаза - сформований фолікул, готовий до овуляції називається граафової бульбашкою; на даному етапі відбувається розрив стінок фолікула та вивільнення зрілої яйцеклітини (безпосередньо процес овуляції).
  • Секреторна (лютеїнова) фаза - на місці фолікула, що розірвався, формується жовте тіло.

Фази менструального циклу

Жовте тіло підтримує вагітність до моменту повноцінного розвитку плаценти. За відсутності запліднення тривалість життя тимчасової залози становить 12-14 днів, після чого рівень прогестерону падає, що призводить до регресії жовтого тіла та розвитку менструальної кровотечі. Перший день менструації – це перший день формування нових яйцеклітин, відповідно початок нового менструального циклу. Такий процес відзначається при нормальному функціонуванні жіночих статевих органів та відсутності патологічних процесів.

Однак під впливом внутрішніх або зовнішніх несприятливих факторів підвищується вироблення естрогену та прогестерону та зворотного розвитку жовтого тіла не відбувається. Натомість на місці колишнього фолікула починає накопичуватися геморагічна (кров та її згустки) або серозна рідина - утворюється кіста.

Освіта кісти жовтого тіла

Доброякісне новоутворення жовтого тіла не вимагає хірургічного лікування, найчастіше після закінчення двох-трьох місяців воно зникає. Єдиною клінічною ознакою можуть бути порушення менструації - мізерна або рясна кровотеча, тривалістю до двох і більше тижнів.

Класифікація та стадії розвитку кісти жовтого тіла

Лютеїнові кісти класифікують залежно від їхньої внутрішньої структури. Розрізняють два види порожнинних новоутворень:

  • Однопорожнинні - складаються з однієї порожнини, формуються в одному з яєчників, усередині вистелені епітеліальними залізистими клітинами.
  • Багатопорожнинні складаються з декількох порожнин, які повідомляються між собою. Така кіста зустрічається рідко, вона схильна до нагноєння і може ускладнюватися розривом капсули внаслідок великої кількості камер.

За місцем формування розрізняють лівосторонню та правосторонню кісти. Але здебільшого, у зв'язку з анатомічними особливостями розташування яєчників та його функціонування, новоутворення формується всередині правого яєчника і має одну порожнину. Пов'язано це з посиленим кровопостачанням правого яєчника (кровоносна судина до правого яєчника відходить від аорти, до лівого від нирок) і його більш активною роботою.

Захворювання розвивається у кілька стадій:

  • Проліферація - процес фолікулогенезу та посиленого продукування естрогену.
  • Васкуляризація відбувається розмноження клітин багатошарового епітелію фолікула, з'являються кровоносні капіляри, що забезпечують кровопостачання кісти.
  • Розквіт - безпосередньо формується лютеїнова кіста замість жовтого тіла, що не регресував.

Дані УЗД показують, що у різних жінок кістозні утворення відрізняються не тільки розмірами, але й щільністю стінок та внутрішнім вмістом.

Ускладнення кісти жовтого тіла

Незважаючи на доброякісність перебігу хвороби та схильність кісти до самостійного розсмоктування, бувають випадки, коли виникають ускладнення. Одним з найпоширеніших вважається крововилив усередину капсули. Така патологія супроводжується кровотечею і потребує швидкої допомоги. Крововиливи супроводжуються відповідними клінічними ознаками:

  • виражені гострі болі в ділянці живота, переважно в нижній частині;
  • нудота, що переходить у блювання;
  • при обмацуванні мускулатура живота напружена, будь-які дотики доставляють біль.

За відсутності лікування стан досить швидко погіршується, відбувається розрив стінок капсули новоутворення та розвивається інтраабдомінальна кровотеча (на порожнину очеревини). Порушення цілісності яєчника з рясною кровотечею та больовим синдромом називається апоплексією яєчника.

Апоплексія яєчника

Розрив тканини яєчника супроводжується симптомами:

  • відбувається різке зниження артеріального тиску;
  • розвивається виражена брадикардія;
  • погіршується загальне самопочуття, з'являється слабкість;
  • шкірні покриви стають блідими;
  • виникає запаморочення, до втрати свідомості;
  • у роті відчувається сухість;
  • з піхви виділяється кров'яний вміст.

Причиною розриву кісти може стати будь-яке фізичне навантаження, падіння та травми тазової області. Лікування апоплексії проводиться виключно хірургічним шляхом. Без своєчасного надання медичної допомоги існує загроза не тільки здоров'ю жінки, але її життя.

Небезпечними вважаються кісти, що кріпляться на ніжці, в цьому випадку можливе таке грізне ускладнення, як перекрут ніжки з наступним омертвінням навколишніх тканин. Спровокувати перекрут можуть різкі рухи, фізичні навантаження і навіть спонтанна зміна положення тіла. Симптоми, що з'являються, залежать від вираженості перегину - частковий або повний, а також швидкості процесу.

Перекрут ніжки кісти яєчника

При повному перекруті відбувається стрімкий розвиток симптоматичної картини:

  • різкі та виражені хворобливі відчуття виникають унизу живота і мають нападоподібний характер, іррадіюють (поширюються) у криж і стегно з ураженого боку;
  • виникає блювота;
  • температура тіла збільшується до 39-40 °C;
  • збільшується частота серцевих скорочень;
  • порушується робота органів травлення та сечовидільної системи;
  • артеріальний тиск різко падає (нижче за 100/90 мм рт. ст.);
  • відзначається блідість шкіри;
  • іноді із статевих шляхів з'являються кров'яні виділення.

За цих симптомів жінка займає вимушене становище: лежачи, ноги в колінах зігнуті і підібгані до тулуба. Якщо протягом наступних кількох годин не буде надано швидкої медичної допомоги, існують ризики розвитку перитоніту (запалення вісцерального та парієтального листків очеревини).

Діагностика кісти жовтого тіла

Виявити кісту під час огляду у гінеколога без проведення інструментальної діагностики практично неможливо. При високих розмірах кісти запідозрити її присутність можна за допомогою бімануального піхвового дослідження. Діагностика проводиться за допомогою середнього та вказівного пальців, які лікар вводить у піхву. При кістозній освіті вдається визначити його щільність та обмеження рухливості.

Додатковими методами діагностики є інструментальні тести:

  • Ультразвукове дослідження (УЗД) із застосуванням ефекту Доплера – дослідження дає повну інформацію не тільки про наявність кісти, а й про стан прилеглих тканинних структур та органів. Новоутворення має чіткі межі, округлу форму, іноді всередині капсули визначаються дрібнодисперсні домішки (волоски, клітини дерми). Ультразвукова діагностика виконується під час фолікулярної фази.Кіста жовтого тіла на УЗД із застосуванням ефекту Доплера
  • Діагностична лапароскопія проводиться за показаннями: при розвитку ускладнень, підозрі на наявність злоякісних утворень або позаматкової вагітності. Дослідження полягає у взятті біоматеріалу з ураженої ділянки через невеликий розріз у шкірі та проведення біопсії.
  • Рентгенографія – призначається у складних випадках, при диференціальній діагностиці.

Для унеможливлення озлоякісності пухлини проводиться дослідження крові на онкомаркери. Про злоякісний процес свідчать високі показники. Для виключення вагітності проводиться тест на хоріонічний гонадотропін (ХГ, ХГЛ) – гормон, який виробляється після імплантації ембріона. Для виявлення гормонального дисбалансу призначається аналіз гормонів.

Лікування кісти жовтого тіла

Після встановлення діагнозу за відсутності симптомів та ускладнень жінці достатньо відвідувати гінеколога, який стежитиме за її станом. Періодично необхідно проводити УЗД з ефектом Доплера для контролю зростання пухлини та її кровопостачання. Контроль стану пацієнтки повинен здійснюватися протягом трьох менструальних циклів, протягом яких зазвичай відбувається розсмоктування кісти.

При подальшому зростанні освіти та приєднанні симптоматичних ознак призначається лікування. Терапія кісти жовтого тіла включає прийом медикаментозних препаратів, фізіотерапевтичних процедур, використання народної медицини. У складних випадках проводиться хірургічне втручання.

Медикаментозна терапія

Медикаменти призначаються при великих розмірах новоутворення, зазвичай терапія включає:

  • Препарати із вмістом прогестерону ( "Дюфастон" , "Утрожестан" та інші) - дія спрямована на блокування росту лютеїнової кісти, придушення овуляції та менструації, що призводить до зворотного розвитку пухлини, аж до її зникнення.
  • Комбіновані оральні контрацептиви (КОК) - містять естрогени та прогестини, які знижують секрецію гіпофізом гонадотропних гормонів, тим самим пригнічують дозрівання фолікулів та пригнічують овуляцію, що перешкоджає формуванню нових кістозних утворень. Також препарати цієї групи полегшують симптоми та сприяють регресуванню кісти.
  • Нестероїдні протизапальні препарати ( "Нурофен" , "Диклофенак" ) - мають знеболювальну жарознижувальну та протизапальну дію.

У кожному окремому випадку препарат призначається індивідуально.

Фізіотерапевтичне лікування

Процедури застосовуються для зниження запалення та полегшення стану жінки, підвищують загальний та місцевий імунітет. При кісті жовтого тіла застосовуються:

  • електрофорез (вплив на організм постійним електричним струмом);
  • фонофорез (проводиться лікування ультразвуком у поєднанні з медикаментозною терапією);
  • лікування магнітним полем;
  • акупунктура (голкотерапія).Акупунктура

На сьогоднішній день ефективність фізіотерапевтичних методів при лікуванні кісти жовтого тіла не підтверджена, проте методика сприяє зниженню симптоматичних ознак та покращенню загального стану пацієнтки.

Хірургічне лікування

Операція проводиться за відсутності позитивної динаміки після медикаментозної терапії. Також показанням до хірургічного втручання є ускладнений перебіг захворювання: перекрут ніжки кісти, крововилив, розрив кісти та яєчника.

Операція проводиться малоінвазивним методом (лапароскопія) через невеликий розріз у животі. У ході процедури проводиться видалення кісти зі збереженням яєчника. У важких випадках проводиться видалення кісти разом із яєчником.

Лапароскопія

Прогноз. Профілактика

Сприятливий прогноз відзначається під час контролю стану. Періодичне відвідування лікаря-гінеколога (один раз на чотири тижні) та ультразвукове дослідження протягом усього періоду хвороби попереджає розвиток ускладнень. При діагностуванні кісти під час вагітності не варто переживати: патологія не є небезпечною для плода та організму жінки, якщо ситуація знаходиться під контролем фахівця.

Профілактикою новоутворень яєчника є своєчасне лікування інфекційних та запальних процесів органів сечостатевої системи, а також відновлення гормонального дисбалансу.

Заходи профілактики захворювання включають:

  • раціональне харчування з підвищеним вмістом вітамінів та мікроелементів;
  • виключення високих навантажень;
  • профілактичне відвідування гінеколога;
  • відмову від медичних абортів.

Здоровий спосіб життя, помірні заняття спортом, повноцінний сон - найкращі профілактичні заходи, що зміцнюють організм і перешкоджають розвитку гормонального дисбалансу.