Хронічна венозна недостатність - симптоми та лікування

Хронічна венозна недостатність (ХВН) – патологія, що виникає внаслідок порушень венозного відтоку крові у нижніх кінцівках. Вона є однією з найпоширеніших хвороб, що відноситься до судинної системи.

Порушення венозного відтоку

ХВН зачіпає більше жіночу половину населення, ніж чоловічу. У чверті жителів розвинених країн світу можна виявити цей стан.

Найчастіше ХВН плутають із варикозним розширенням вен нижніх кінцівок, що є оманою. ХВН може існувати без видимих ​​проявів розширення вен.

Спадковість, надмірна вага, гіподинамія, раніше перенесені захворювання судинної системи ( тромбофлебіт або тромбоз), порушення гормонального фону і підвищений внутрішньочеревний тиск, можуть бути причинами порушення відтоку крові в нижніх кінцівках.

У жінок розвиток захворювання частіше починається в період вагітності та пологів. Під час вагітності рівень прогестерону та естрогену значно зростає. Вони послаблюють стінки вен. Крім гормональних змін, прогресування ХВН може бути пов'язане зі зміщенням венозних судин у малому тазі, а також з маткою, що збільшується. Погіршення стану венозних стін може бути пов'язане зі зміною тиску у венах, при сутичках під час пологів. Високе естрогенове тло, напруга стінок вен під час пологів є основними винуватцями виникнення захворювання.

Часті та тривалі статичні навантаження, підйом тяжкостей призводять до початку захворювання та його прогресування. Пацієнти вважають нормальним клінічні прояви ХВН, пов'язують їх із втомою та недостатньою фізичною активністю. На жаль, хворі несвоєчасно звертаються до фахівців за перших симптомів захворювання. Найчастіше ХВН схильні до спортсменів, людей з надмірною масою тіла, вагітних жінок.

Недооцінка серйозності недуги призводить, як правило, до тяжких наслідків: розширення вен, їх запалення, тромбоутворення, утворення трофічних виразок на нижніх кінцівках (часті ускладнення ХВН).

Симптоми хронічної венозної недостатності

Клінічні ознаки ХВН різноманітні і залежить від прогресування захворювання.

Початкова стадія проявляється одним або одразу комплексом симптомів. Приводом для звернення до фахівця може стати лише косметичний дефект «зірочки» (телеангіектазії - ТАЕ), а також поява дискомфорту, тяжкості в ногах, що посилюється при тривалому перебуванні на ногах. Значно рідше можуть зустрічатися спазми м'язів та подразнення шкірних покривів, які можуть виявлятися різною мірою. Варикозно-розширених вен може і не бути, але, як правило, під час обстеження виявляються ознаки ураження внутрішньошкірних вен.

Варикозно-розширені вени

В основному прояв та перебіг ХВН зводяться до таких скарг:

  • поява «зірочок», посилення до кінця дня набряклості стоп та гомілок;
  • м'язові спазми і відчуття мурашок, що бігають;
  • зниження температури та порушення чутливості ніг;
  • поява пігментації на гомілках;
  • дискомфорт та втома нижніх кінцівок.

У міру розвитку вагітності у жінок починає зростати ступінь народження названих ознак. Їхня поява скорочується протягом тижня після народження дитини.

Нерідко люди з ХВН скаржаться на відчуття тепла в ногах, появу сверблячки, печіння та почуття тяжкості. Найчастіше інтенсивність симптоматики ХВН посилюється до другої половини дня або через підвищення температури повітря.

Виникнення болів у нижніх кінцівках обумовлено порушенням роботи клапанів, що призводить до переходу струму крові з глибоких вен у поверхневі. Внаслідок підвищення тиску в поверхневих венах відбувається поступове наростання болю, виникає набряклість, сухість та гіперпігментація шкіри. Виражені трофічні порушення можуть спричинити відкриття виразок.

Симптоми хронічної венозної недостатності

Значний обсяг циркулюючої крові (ОЦК) починає затримувати в нижніх кінцівках, що призводить до запаморочення, непритомності та серцевої недостатності. Оскільки зменшується ОЦК, людям із вираженим ХВН погано вдається впоратися з фізичними та розумовими навантаженнями.

При хворобливості вен та почервонінні над ними шкіри в період протікання симптоматики ХВН існує ризик, що вони можуть передувати тромбоутворенню вен у нижніх кінцівках.

Патогенез хронічної венозної недостатності

Патогенез ХВН дуже специфічний. У здорової людини відтік крові відбувається через глибокі вени гомілки. Завдяки спільній роботі скелетної мускулатури і клапанного апарату, що постійно скорочується і розслабляється, кров направляється до серця, де вона насичується киснем. У процесі цієї роботи гладка скелетна мускулатура посилює тиск на вени, а клапанна система, яка складається з стулок, що змикаються, не дозволяє крові піддатися силі тяжіння.

Відтік крові при хронічній венозній недостатності

Через довго існуючі фактори ризику виникає венозна гіпертензія, відбувається розширення та випинання стінки вен. Стулки клапанів розходяться і не можуть перешкоджати патологічному відтоку крові. Збільшений обсяг крові сильніше тисне на стінку вени, тому розширюється вена. Якщо не розпочати лікування, вена продовжить розширюватись. Стіни судин почнуть швидко втрачати свою еластичність, їх проникність збільшиться. Через стінки в навколишні тканини виходитимуть елементи крові, плазма. Таким чином виникає набряк тканин, що ще більше збіднює їх киснем. У тканинах накопичуються вільні радикали, медіатори запалення, запускається механізм активації лейкоцитів. Це порушує харчування та обмін речовин тканин. Кінцевим результатом стає утворення «венозних» трофічних виразок, що значно знижує якість життя пацієнта.

Класифікація та стадії розвитку хронічної венозної недостатності

За клінічними ознаками виділяють такі стадії ХВН:

  • 0 стадія - косметичний дефект, поява ТАЕ, яка не викликає жодних клінічних проявів;
  • I стадія - набряклість гомілок і стоп, що посилюється ближче до вечора;
  • ІІ стадія - біль по ходу варикозно-розширеної вени, що наростає вночі. При пальпації вени можуть бути болючими;
  • III стадія - постійна набряклість м'яких тканин, почуття оніміння та похолодання ніг, значно збільшується болючість, приєднуються судоми, які так само наростають уночі;
  • IV стадія – шкірні зміни, пігментація, венозна екзема, ліподерматосклероз (варикозний дерматит);
  • V стадія - шкірні зміни, зазначені вище, і виразка, що загоїлася. При цій стадії може початися кровотеча, вени закупорюються тромбами, виникає тромбофлебіт.
  • VI стадія - шкірні зміни, зазначені вище, та активна виразка.

Стадії хронічної венозної недостатності

Тромбофлебіт можна вилікувати лише шляхом хірургічного втручання.

Ускладнення хронічної венозної недостатності

До ускладнень ХВН можна віднести кровотечу з розширеної вени, тромбофлебіт та венозну виразку. Всі ці ускладнення виникають на пізніх стадіях ХВН за тривалого перебігу захворювання.

Кровотеча з розширеної вени може наступити після травмування або початися мимовільно. Причиною є порушення цілісності покритих виразками шкірних покривів над веною. Як правило, ці вени розташовуються в області щиколотки. Ця зона відрізняється дуже високим тиском у венах, особливо у вертикальному положенні тіла. Венозна кров має низьку згортання, тому дані кровотечі при пізній діагностиці бувають дуже рясні. Невідкладна допомога полягає в негайному переведенні хворого в горизонтальне положення, кінцівки надають високе положення і накладають пов'язки, що давлять, якщо є можливість виконується еластичне бинтування. Флебологи можуть прошити судину, що кровоточить, або склеїти її спеціальними препаратами.

Трофічна виразка розвивається у нижній третині гомілки, у зоні максимальних порушень шкіри. Спочатку там з'являються коричневі плями – пігментація. Потім у центрі виникають білуваті ущільнення, що нагадують натік парафіну. Це сприймається як передвиразковий стан. Навіть найменша травма цієї ділянки може призвести до дефекту шкіри.

Трофічна виразка

Дефект шкіри, що виник, починає прогресивно збільшуватися, навколо починається запалення шкіри. Відбувається інфікування виразки. Вона починає мокнути, цим зона запалення збільшується. За збереження причин, що викликали утворення виразки, вона виникає знову і знову. Тому оптимальна тактика лікування - першочергове усунення причин, що спричинили виразку, та профілактику її рецидиву. Консервативне лікування полягає в адекватній еластичній компресії, підборі компресійного трикотажу для пацієнтів з трофічними виразками, використанні спеціальних ранових покриттів для різних стадій запалення трофічної виразки.

Діагностика хронічної венозної недостатності

Важливо знати, що в лікуванні будь-якого захворювання головним є виявлення його на ранніх термінах, тим самим можна запобігти можливим ускладненням, мінімізувати витрати і значно скоротити час лікування.

Проведення діагностики ХВН на ранніх стадіях сприяє прискоренню лікування. Під час діагностики важливо визначити стадію захворювання. Після загального клінічного огляду лікар проводить дуплексне ангіосканування вен нижніх кінцівок для визначення тактики лікування. Дуплексне ангіосканування допоможе оцінити стан досліджуваних судин, побачити місця їх звуження або розширення, а також виявити тромбоутворення.

дуплексне ангіосканування вен ніг

Для самостійної діагностики ХВН досить просто подивитися на ноги. Такі симптоми, як набряклість, біль і судоми, а також поява на ногах судинних сіток і вен є «тривожним дзвінком» для походу до флеболога.

Одним із найдоступніших методів діагностики даного захворювання є УЗД, головною перевагою якого є багаторазовість застосування без ризиків для здоров'я, безболісність, а також можливість виявити порушення у поточній роботі венозного апарату.

Для отримання найкращого результату обстеження рекомендується проводити у другій половині дня. Оскільки саме після денного навантаження на ноги можна провести більш точну оцінку стану клапанів, діаметра вен та ступеня ураженості стінок. На тактику лікування впливає наявність тромбу у просвіті вен, що призводить до порушення струму крові та несе найбільшу загрозу для життя пацієнта.

Лікування хронічної венозної недостатності

Способів лікування ХВН є досить багато. У спеціалізованих клініках основне місце займаю малоінвазивні методи лікування, тобто оперативні втручання із мінімальним ушкодженням шкірного покриву.

Ендовазальна лазерна коагуляція (ЕВЛК)

У розвинених країнах допомогу з використанням лазерної техніки отримують до 40% пацієнтів, які страждають на дане захворювання. При ранній діагностиці лікування займає трохи часу і не залишає слідів. У багатьох клініках використовується флебологічний водяний лазер з довжиною хвилі до 1500 нм, що підтримує радіальні світловоди. Ця технологія дозволяється закрити вени будь-якого діаметру через невеликий прокол шкіри.

Ендовазальна лазерна коагуляція

Склеротерапія

Метод склеротерапії ґрунтується на введенні склерозанту у просвіт ураженої судини. Завдяки цій речовині вена зарощується та надалі зникає повністю. При більш глибокому розташуванні варикозних вен, застосовується методика ехосклеротерапії. Для більш точного внутрішньовенного введення ліків процедуру виконують під контролем УЗД. За допомогою цієї методики відбувається заміщення сполучною тканиною, яка зникає протягом кількох місяців. Склеротерапія використовується також для усунення зовнішніх косметичних проявів варикозу.

Склеротерапія

Методика діодної люмінесцентної склеротерапії полягає у підсвічуванні люмінесцентною лампою телеангіоектазій (до 0,4 мм) або ретикулярних вен (до 2 мм), у просвіт яких вводиться спеціальний розчин.

Діодна люмінесцентна склеротерапія

Перспективним напрямом в естетичній флебології є поєднане застосування діодного лазера та склеротерапії – лазерної кріотерапії (ClaCS). Даний метод дозволяє усунути ретикулярні вени та телеангіектазії без особливих неприємних відчуттів.

Консервативна терапія ХВН полягає у:

  • прийом препаратів флеботоніків, які покращують реологічні властивості крові, підтримують тонус вен;
  • усунення факторів появи ХВН (зниження маси тіла пацієнтів, збільшення фізичної активності та ін.);
  • носіння компресійного трикотажу.

Пацієнту не варто хвилюватися про вибір методу лікування, оскільки флеболог підбере індивідуальний варіант терапії залежно від віку та виду діяльності пацієнта, від форми його захворювання та наявності патологій. Зазвичай при зверненні у великі флебологічні центри фахівці лікування одного пацієнта одночасно застосовують безліч методів. Наприклад, для найбільш ефективного та результативного лікування ХВН виконують лазерну операцію у поєднанні з ін'єкційними способами лікування вен.

Прогноз. Профілактика

Існують кілька методів, що сприяють зниженню ризику розвитку патології та зупинці прогресування ХВН.

Найбільший позитивний ефект надає збільшення фізичної активності. Щоденні піші прогулянки (бажано 2-3 км), спортивна ходьба, біг, плавання, їзда велосипедом підвищують венозний тиск. Якщо для вашої роботи характерні тривалі ортостатичні навантаження, то намагайтеся протягом робочого дня робити 10-15 хвилинні перерви, під час яких розминати м'язи ніг або приймати горизонтальне положення, при цьому ноги повинні бути підняті.

При ХВН прийняття гарячих ванн, відвідування лазні та сауни суворо протипоказано, оскільки викликає збільшення вен, їх переповнення та порушує відтік крові.

Зменшити ризик посилення симптомів ХВН дозволяє скорочення часу перебування на сонці та в солярії, через які знижується м'язовий та венозний тонус.

У зупинці прогресування ХВН важливу роль відіграє постійний моніторинг маси тіла, адже чим більша вага людини, тим більшим навантаженням піддаються судини ніг. З раціону харчування слід максимально виключити жири, сіль та цукор, все гостре та пряне. Вживання пікантних та солоних страв викликає затримку рідини в організмі, відкладення жиру та збільшення ваги. Необхідно вживати якомога більше грубої клітковини та харчових волокон.

Жінкам рекомендується якомога рідше ходити у взутті на високих підборах (вище 4 см). Через високий каблук м'язи нижніх кінцівок піддаються безперервній напрузі, тим самим збільшуючи навантаження на вени. Щоб відновити природний відтік крові, ногам потрібно давати відпочинок протягом кількох хвилин, знімаючи взуття кожні 2-3 години. Пам'ятайте, що вибираючи вільне, стійке та зручне взуття, можна уникнути проблем із судинами.

Людям, що входять до групи ризику розвитку даної патології, слід носити виключно вільний одяг та шкарпетки без тугої гумки. Для людей, які мають схильність до ХВН, рекомендується носити компресійний трикотаж, який підібрано за допомогою консультації фахівців-флебологів.

Компресійні панчохи