Аномалії форми та розміру зубів - симптоми та лікування

Аномалії форми та розміру зубів – це варіанти розвитку зубів та зубощелепної системи, що відхиляються від норми.

Аномалии развития зубов

Пороки развития зубочелюстной системы подразделяют на большие (врождённые) и малые. К врождённым аномалиям относят расщелины лица, такие как заячья губа, волчья пасть и др.; к малым - аномалии прорезывания, количества, формы, размера и структуры зубов. В отличие от врождённых пороков развития, малые аномалии не сопровождаются существенными нарушениями и не угрожают жизни пациента, но они значительно влияют на эстетику зуба и тактику лечения, а также способны привести к кариесу, неправильному прикусу и другим осложнениям.

В данной статье описаны часто встречающиеся малые аномалии формы и размера зубов: макро- и микродентия, сращение зубов и др. Абсолютные и относительные показатели их частоты и распространённости показаны в таблице ниже.

Типы
аномалий
Підтипи аномалійЧастота аномалій
у популяції (%)
Поширеність
аномалій (%)
Аномалії
розмірів
Макродентія0,420,16
Мікродентія7,873,08
Аномалії
форми
Зрощення та злиття
зубів
0,210,08
Тауродонтизм11,274,41

Підтипи аномалій та причини їх розвитку

Усі аномалії форми та розвитку зубів можуть формуватися під впливом негативних факторів, які порушують розвиток тканин та органів плода під час вагітності. До них відносяться:

  • лікувальні препарати;
  • харчові добавки;
  • віруси;
  • промислові отрути;
  • алкоголь;
  • тютюновий дим та ін.

Макродентия характеризуется увеличением размера зубов - большой коронкой и сужающимся корнем. Она может затрагивать как все, так и отдельные зубы. Распространённость макродентии постоянных зубов составляет 0,03-1,9 %. Чаще данная патология встречается у мужчин. Большой размер коронки вызывает проблемы с прорезыванием зубов и приводит к деформации зубного ряда.

Макродентия

Микродентия характеризуется уменьшением одного или всех зубов. Согласно эпидемиологическим исследованиям, распространённость аномалии колеблется от 1,5 % до 2 %, чаще встречается у женщин, чем у мужчин. Зубы при такой патологии обычно имеют форму конуса.

Мала аномалія розвитку зубів

Макро- та мікродентія можуть мати спадковий характер. Оскільки закладка фолікулів (зачатків) постійних зубів відбувається в різний час, починаючи з 5 місяців внутрішньоутробного розвитку і до 3 років, кількість аномальних зубів залежатиме від впливу негативних факторів у цей період.

Тауродонтизм (бичачий зуб) відноситься до аномалій форми зуба. Він проявляється у вигляді збільшеної пульпарної камери - "серцевині" зуба, що складається з сполучної тканини, нервів, кровоносних та лімфосудин. Основа пульпи зміщується ближче до верхівки зуба, звуження на рівні цементно-емалевого з'єднання відсутнє.

Ступені тауродонтизму

Тауродонтизм може зустрічатися у будь-якому віці, найчастіше його виявляють у пацієнтів 13-19 років. Як правило, раніше цього віку аномалія не виявляється, тому що до 13 років формуються корені постійних жувальних зубів.

Дентальна евагінація (випинання) торкається коронки зуба. Аномалія виникає в період закладання та формування зародків зубів. Виявляється у вигляді додаткового горбка, який виступає з коронки зуба. Такий горбок складається з емалі та дентину. Його розмір, структура та місцезнаходження широко варіюються. За формою може бути роговим, конічним чи пірамідальним. Інакше таку аномалію називають горбкуватим виступом, кігтевидним горбком, премоляром Леонга та оклюзійною емалевою перлиною.

Дентальна евагінація

Причини розвитку евагінації остаточно не з'ясовані. Передбачається вплив Х-зчепленого та аутосомно-домінантного успадкування. При Х-зчеплене успадкування аномалія проявляється тільки у чоловіків, а жінки є лише носіями мутантного гена. При аутосомно-домінантному наслідуванні хлопчики і дівчатка з дентальною евагінацією народжуються однаково часто, причому хоча б одна з батьків дитини теж має таку аномалію.

Дентальна інвагінація призводить до впадання емалі всередину коронки. Інакше таку аномалію називають "зуб у зубі". Інвагінація виникає перед кальцифікацією тканин зуба під час внутрішньоутробного розвитку. Вона може торкнутися будь-якого зуба, але найчастіше зустрічається на верхніх бічних різцях (передніх зубах).

Дентальна інвагінація

Симптоми аномалій форми та розміру зубів

При макродентії відзначається збільшення деяких зубів, у зв'язку з чим зубам, що залишилися, в зубному ряду не вистачає місця. Тому макродентія супроводжується деформацією зубних дуг та зміщенням зубів.

При мікродентії в один або кілька зубів зменшено, через що між ними виникають проміжки.

Макродентія (ліворуч) та мікродентія (праворуч)

Здвоювання та злиття зубів, як правило, викликають скарги на естетичні недоліки. Відрізнити ці аномалії від скупченості зубів можна лише з допомогою рентгенографії.

При тауродонтизмі зовні зуб виглядає нормально, тому що його тіло і коріння лежать нижче за альвеолярний край, тобто ховаються під яснами. Тому таку аномалію виявляють лише завдяки даних рентгенограми.

Дентальная инвагинация и эвагинация характеризуются неудовлетворительной эстетикой зубов, способствуют скоплению налёта, застреванию пищи и образованию кариеса. Дентальная эвагинация может вызывать раздражение и травмирование языка во время разговора или пережёвывания пищи. Иногда она сопровождается болью в височно-нижнечелюстном суставе из-за чрезмерной нагрузки на выступающий бугорок.

Карієс в інвагінованих зубах

Патогенез аномалий формы и размера зубов

Причини та механізм розвитку ізольованої макродентії, за якої збільшується лише один або кілька зубів, не відомі. Генералізована макродентія, що зачіпає всі зуби однієї щелепи, зазвичай асоціюється з системними порушеннями або синдромами, такими як інсулінорезистентний діабет ( цукровий діабет 2-го типу ), гігантизм гіпофіза, синдром Костена, лицьова гемігіперплазія, синдром KBG, синдром Екмана дисомії хромосоми (47, XYY) Патогенез всіх цих захворювань пов'язаний із порушенням розвитку органів та систем.

Генерализованная микродентия встречается редко и является частью синдромов, таких как гипофизарный нанизм, синдром Горлина - Чаудри - Мосса и синдром Уильямса (синдром "лица эльфа"). Их патогенез также связан с нарушением развития органов и систем.

При сращении и слиянии зубов происходит атрофия периодонтальной связки, из-за чего зуб располагается близко к кости челюсти или другому зубу. В связи с отсутствием интердентальной (межзубной) кости и функционального раздражения пародонта слои цемента между корнями зубов накладываются друг на друга и сливаются.

Періодонтальна зв'язка

Некоторые авторы считают, что слияние зубов связано с плотным прилеганием зубных зачатков в период образования тканей зубов. Другие связывают появление данной аномалии с влиянием на зачатки тяжёлой инфекции, перенесённой в детстве.

Большинство специалистов предполагают, что в слиянии зубов участвуют несколько зубных зачатков или один, но расщеплённый, т. е. раздвоенный. Расщеплённые зачатки могут развиваться либо отдельно как нормальные и сверхкомплектные, либо сращиваться между собой на определённой стадии развития.

Если слияние плотно прилегающих зачатков наступает в процессе образования тканей зубов, то сращение - после его завершения. В сращении участвует цемент зубов, причём сращиваются только корни. За счёт слияния дентина обоих зубов формируется единая эмаль и цементная оболочка.

Зрощені та роздвоєні зуби

Тауродонтизм (бичачий зуб) розвивається затримки кальцифікації пульпової камери під час формування зуба. Ця аномалія може виявлятися ізольовано. Іноді вона пов'язана з гіпофосфатазією або патологіями, спричиненими порушенням розходження статевих хромосом:  синдромом Клайнфельтера , синдромом Дауна, синдромом Мартіна - Белл, синдромом Мора, триходенто-кістковим синдромом і синдромом Марото - Ламі.

Етапи формування зуба

Дентальна евагінація також утворюється під час формування зубного зачатку. Передбачається, що вона викликана випинанням внутрішнього епітелію і сосочка зубного зачатку в зірчастий ретикулум - групу клітин, розташованих над емалевим вузлом, які зникають після утворення першого шару емалі.

Патогенез инвагинации зубов до конца не известен. Большинство авторов считают, что причина аномалии кроется в искривлении или прекращении роста эмали во время её развития. Причём искривление эмали может быть связано с давлением роста зубной дуги, а прекращение её роста сопровождается нормальным развитием окружающих тканей зуба.

Классификация и стадии развития аномалий формы и размера зубов

Макродентия может быть истинной или относительной, локализованной (частичной) или генерализованной (полной).

При истинной макродентии аномальные зубы значительно больше остальных. При относительной макродентии размер зубов нормальный или немного увеличенный, расположены они на небольших, недоразвитых челюстях.

При локализованной макродентии один или несколько зубов немного больше других, при этом морфология этих зубов не изменена. При генерализованной макродентии все зубы больше нормы.

Макро- и микродентия постоянных зубов разделены на четыре группы:

  • аномалия размера отдельных зубов;
  • аномалия размера группы зубов;
  • аномалия размера зубов на одной челюсти;
  • аномалия размера всех зубов.

Дентальную инвагинацию разделяют на три типа:

  • первый тип - небольшая инвагинация, покрытая эмалью, находится в пределах коронки и не выходит за границы эмалево-цементного соединения;
  • второй тип - инвагинация покрыта эмалью, проникает в корень, но остаётся в виде слепого (отдельного) мешка, иногда связана с пульпой зуба;
  • третий тип - инвагинация проходит через весь корень, создавая дополнительное отверстие в его верхушке или пародонтальной области (боковой стенке корня), при этом связь с пульпой отсутствует. Может быть полностью покрыта эмалью или цементом.

Типи інвагінації зуба

Тауродонтизм также подразделяют на три типа:

  • гипотауродонт - соотношение CB:R колеблется от 1,1 до 1,3;
  • мезотауродонт - соотношение CB:R колеблется от 1,3 до 2;
  • гипертауродонт - соотношение CB:R больше 2.

Тауродонтизм: співвідношення коронки та тіла аномального зуба до його кореня

Осложнения аномалий формы и размера зубов

Из-за несоответствия размера зубов и формы челюсти микродентия и макродентия приводят к возникновению различных зубочелюстных аномалий: образованию промежутков между зубами (диастем и трем), скученности, смещению, поворотам зубов вокруг своей оси и нарушению прикуса.

Глибокий прикус на тлі мікродентії

Дентальная эвагинация осложняется патологической стираемостью и переломом образовавшегося бугорка. В дальнейшем эти повреждения могут привести к некрозу (омертвению) пульпы и развитию периапикальной инфекции, которая впоследствии становится причиной разрушения зуба.

Высота эвагинации в передней группе зубов может достигать режущего края коронки. Такая аномалия нарушает не только эстетику, но и смыкание зубов (окклюзию). Всё это может вызвать боль в области десны и височно-нижнечелюстного сустава.

Евагінація верхнього різця

Зубы с эвагинацией обычно имеют глубокие фиссуры - естественные бороздки в эмали, расположенные на жевательной поверхности зуба. Они способствуют скоплению налёта, из-за чего зубы становятся более восприимчивыми к кариесу.

Инвагинация и тауродонтизм не приводят к осложнениям, но из-за своего неправильного строения создают трудности при лечении: каналы таких зубов довольно сложно пломбировать.

Диагностика аномалий формы и размера зубов

Для диагностики аномалий размеров зубов часто применяют методику, разработанную доктором медицинских наук Зубковой Л. П. Согласно данной методике, патологию выявляют по измерению и суммированию ширины четырёх верхних и нижних резцов:

  • при нормальном размере зубов ширина верхних резцов будет составлять 28-32 мм, а ширина нижних резцов - 22-24 мм;
  • при относительной макродентии ширина верхних резцов будет в пределах 33-34 мм, а ширина нижних - в пределах 25-27 мм;
  • при абсолютной макродентии ширина верхних резцов будет более 35 мм, а ширина нижних - более 28 мм;
  • при микродентии ширина верхних резцов будет менее 28 мм, а ширина нижних - менее 22 мм.

Слияние и сдваивание зубов почти всегда затрагивают передние зубы, а сращение - второй и третий жевательные зубы (моляры) на верхней челюсти. Для постановки диагноза достаточно осмотра и рентгенографии.

Роздвоєний (ліворуч) та зрощені зуби (праворуч): зовнішній вигляд та рентгенограма

Тауродонтизм обнаруживается только благодаря рентгенографии. Его характеризует расширенная пульповая камера в форме прямоугольника. Тело зуба удлинено, корни и корневые каналы укорочены. При этом размер коронки остаётся нормальным.

Тауродонтизм на рентгенограмі

Бычий зуб необходимо отличать от наследственной патологии, при которой нарушается формирование дентина. У такого зуба на рентгенограмме отмечается большая пульповая камера и широкие апикальные (прикорневые) отверстия. Сами корни сформированы не полностью.

Дентальна евагінація видна неозброєним оком, проте вона все одно вимагає виконання рентгенографії. Дослідження дозволяє виключити супутні аномалії зубів: інвагінацію, надкомплектні зуби та ін. На знімку евагінація складається із нормальної емалі та дентину.

Евагінація зуба на рентгенограмі

Лікування аномалій форми та розміру зубів

Лікування макродентії полягає в естетичній реабілітації за допомогою реставрації чи ортопедичних маніпуляцій: препарування зубів, покриття їх вінірами чи коронками.

Лікування локалізованої макродентії

При мікродентії можливе застосування ортодонтичного лікування та комплексної реабілітації. Ортодонтичне лікування включає переміщення зубів і закриття проміжків, а також створення необхідного місця в зубному ряду для подальшої реабілітації зубів за допомогою реставрації або покриття їх вінірами або коронками.

Реставрація "конічного" зуба

Для покращення естетики та функції зуба з аномалією форми може знадобитися операція, ортодонтичне лікування, видалення пульпи, а також відновлення зубів з використанням вінірів та коронок. Однак не всі пацієнти з аномаліями форми зубів потребують лікування. У ньому немає необхідності, якщо:

  • відсутня карієс;
  • хворий вважає естетичний вигляд зубів задовільним;
  • змикання зубних рядів не порушено і не викликає функціонального навантаження окремих зубів;
  • горбок при евагінації зуба не гострий і не стирається.

Комплексне лікування злиття зубів

Раціональний та консервативний підхід до лікування зубів з аномаліями форми включає профілактику карієсу та його ускладнень. З цією метою проводиться герметизація фісур та ремінералізуюча терапія. При герметизації фісур природні заглиблення на поверхні зубів запечатують спеціальним матеріалом. При ремінералізуючу терапію зубну емаль покривають препаратами з мінеральними компонентами, які відновлюють її структуру.

Герметизація фісур 

Щоб знизити ризик ненавмисного перелому пагорба, розташованого на жувальному зубі, евагінацію склеюють з поверхнею зуба за допомогою композиту (спеціального цементу). Також можливе пришліфування зуба з дентальною евагінацією, проте після такої процедури зуб може стати чутливішим до зовнішніх подразників.

Заподозрить сращение и слияние зубов можно, если при правильной ортодонтической нагрузке (например при исправлении прикуса с помощью брекетов) зуб не сдвигается с места или если при удалении зуба он оказывает явное сопротивление. В таких случаях лечение будет заключаться в депульпировании данных зубов (удалении пульпы) и хирургическом разделении сросшихся корней.

Специфического лечения тауродонтизма нет. Однако для успешного лечения каналов такого зуба следует учитывать особенность его строения. Во время протезирования бычьего зуба рекомендуется не использовать штифты, так как такой зуб не обладает устойчивостью - его не следует использовать в качестве опоры.

Прогноз. Профилактика

Профилактика возникновения аномалий зубов - это ведение здорового образа жизни и устранение негативного воздействия внешних факторов (лекарственных препаратов, пищевых добавок, вирусов, промышленных ядов, алкоголя, табачного дыма и др.) во время беременности.

К медицинским методам профилактики можно отнести медико-генетическое консультирование и ультразвуковую диагностику (УЗИ). Консультация генетика показана в обязательном порядке, если у родственников, родителей или старших детей имеются врождённые пороки развития. УЗИ-диагностика должна проводиться по назначению врача во время 10-13 недели беременности, а также с 16 по 22 неделю и в третьем триместре. С её помощью можно выявить до 60-70 % отклонений. Кроме того, для диагностики пороков развития во время беременности можно провести анализ околоплодных вод, биопсию плаценты или биохимический анализ крови матери.

При аномалии формы зубов важно не забывать о профилактике кариеса и его осложнений. Так, при сращении или слиянии желательно выполнить реставрацию зубов, герметизацию или устранение глубоких фиссур.